ГОЛОДЬКИ — назва до 1770 смт Антоніни. ГОЛОКОСТ (з англ. holocaust — винищення, всеспалення) — термін, яким світ. історіографія називає геноцид євреїв, здійснюваний нацистами в роки Другої світової війни. Г. був втіленням гітлерівської (див. А.Гітлер) політики «остаточного розв’язання єврейського питання». Єврейс. громади було знищено фактично в усіх країнах Європи, окупованих гітлерівцями, крім Данії та Італії. Євреїв або ж одразу масово розстрілювали, або спочатку «концентрували» в гетто, а потім відправляли до таборів смерті Освенцім, Майданек, Хелмно, Белжец, Собібор, Треблінка. За статистикою, нацисти закатували 6 млн євреїв (1,5 млн з них були діти). Було знищено майже все єврейс. нас. Польщі (3 млн осіб), а також Румунії, Угорщини, Греції, Югославії, Чехословаччини, значну ч. євреїв Франції, Нідерландів, Бельгії, СРСР. За період гітлерівської окупації в Україні загинуло 1 млн 600 тис. євреїв (див., зокрема, Бабин Яр). Нацистські злочини проти людства стали широко відомі світові вже на Нюрнберзькому процесі 1945— 1946, де було визнано й особливу жахливість Г. У рад. історіографії тема Г. ніколи не була об’єктом досліджень. Літ.: Круглов А.Й. Уничтожение евреев Украины 1941—1944. Хроника событий. Х., 1997; Елисаветский С.Я. Полвека забвения. К., 1998; Хонигсман Я. Катастрофа еврейства Западной Украины. Львов, 1998; Левітас І.М. Книга пам’яті воїнів-євреїв, загиблих під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945. К., 2001. А.Ю. Подольський.
Голодні діти збирають мерзлу картоплю на колгоспному полі. с. Удачне Гришинського району (нині с-ще міськ. типу Красноармійського р-ну Донец. обл.). 1933.
Голодні селяни залишають села в пошуку їжі в містах. 1933.
Ліга Націй прийняла до свого складу СРСР. Упродовж десятиліть голодомор в УСРР замовчувався. Дослідження цієї трагедії розпочалося наприкінці 1980-х рр. 26 листоп. 1998, згідно з Указом Президента України, встановлено День пам’яті жертв голодомору 1931—33 в Україні (цим днем є четверта субота кожного листопада).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОЛОДЬКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»