ГНАТЮК Іван Федорович (н. 27.07.1929) — поет. Н. в с. Дзвиняча (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Навч. в Кременецькому пед. уч-щі. За зв’язок з Організацією українських націоналістів був заарештований. По дорозі до в’язниці втік. Згодом поступив у Бродівське пед. уч-ще, де його знову було заарештовано (1948) і засуджено на 25 років. Звільнений 1956 за станом здоров’я. Живе у м. Борислав. Видав поетичні зб. «Паговіння» (1965), «Калина» (1966), «Повнява» (1968), «Жага» (1970), «Дорога» (1979), «Чорнозем» (1981), «Турбота» (1983), «Осіння блискавка» (1986), «Благословенний світ» (1987), «Нове літочислення» (1990), «Хресна дорога» (1992), «Правдамста» (1994). Автор низки перекладів білорус., польс., серболужицьких поетів, спогадів про концтабори.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гнатюк Іван Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
