ГНАТЮК Володимир Михайлович (09.05.1871—06.10.1926) — фольклорист, етнограф, громад. діяч. Чл.-кор. Петерб. АН, дійсний чл. НТШ (1899), акад. ВУАН (1924). Н. в с. Велеснів (нині село Монастириського р-ну Терноп. обл.) в багатодітній сел. родині. Навч. на філос. ф-ті Львів. ун-ту. 1894—97 брав активну участь у виданні ж. «Життя і слово», в роботі к-ту з відзначення 25-літнього ювілею діяльності І.Франка. Від 1901 — секретар НТШ, від 1916 — голова етногр. комісії НТШ, ред. усіх її видань. Співред. «Літературно-наукового вістника» (1898—1906), на поч. 1920-х рр. — дир. «Української видавничої спілки» (під його редакцією вийшло бл. 60 т. етногр. видань). Співробітник численних періодичних видань зі зв’язків з українською діаспорою. Залишив багату творчу спадщину: понад 300 бібліографічних наук. праць, з них — 20 т. з укр. фольклору та етнографії. Вперше в укр. фольклористиці та етнографії поставив відповідну дослідницьку роботу на наук.-методологічну основу: запровадив систематичність експедицій та упорядкованих видань, створення мережі збирачів фольклору, порівняльно-істор. метод опрацювання матеріалу тощо. П. у м. Львів. Тв.: Знадоби до галицько-руської демонології. Львів, 1904; Вибрані статті про народну творчість. НьюЙорк, 1981; Нарис української міфології. Львів, 2000. Літ.: Гришаєнко Н.І. Видатний учений-фольклорист. «Українська мова і література в школі», 1991, № 5; Яценко М.Т. Володимир Гнатюк: набутки і уроки. «Слово і час», 1991, № 5; Етнонаціональний розвиток України: Терміни, персоналії, визначення. К., 1993. П.І. Скрипник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гнатюк Володимир Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
