ГЛУШКО Юрій (псевд. — Мова; 04.04.1882—1942) — громад. і політ. діяч, один з організаторів укр. нац.-культ. й громад. життя на Зеленому Клині. Н. в с. Нова Басань Козелецького пов. Черніг. губ. (нині село Бобровицького р-ну Черніг. обл.). 1899 закінчив Київ. тех. залізничне уч-ще. 1901—03 — машиніст у Добровільному флоті, що займався мор. перевезеннями з Одеси до Владивостока (нині місто в РФ), 1904—07 працював на Сх.-Китайс. залізниці в Маньчжурії (істор. назва пн.-сх. ч. Китаю). Від 1907 — у Владивостоці: кресляр, технік. Одночасно — режисер аматорських укр. вистав, що влаштовувалися Владивостоцькою студентською укр. громадою та укр. гуртком. Під час Першої світової війни протягом 1916—17 був техніком на Кавказ. фронті. З берез. 1918 — голова владивостоцького т-ва «Просвіта» та Владивостоцької укр. окружної ради. У квіт. 1918 — голова 3-го Укр. далекосх. з’їзду. Ініціатор скликання в жовт. 1918 4-го Укр. далекосх. з’їзду, на якому обраний головою Укр. далекосх. секретаріату. 1919 заарештований колчаківськими властями за активну укр. діяльність. Удруге заарештований 5 листопада 1922 після захоплення Владивостока більшовиками. Один із гол. обвинувачуваних на Читинському процесі 1924, на якому засуджений до 5 років поз-
бавлення волі за антирад. діяльність та «намагання відірвати Далекий Схід від РСФРР і злучити з Японією». Після відбування покарання працював техніком на Забайкаллі та в Таджикистані. 1930 повернувся в Україну, жив у Києві, переховувався. Працював інженером у різних буд. орг-ціях. 1941—42 входив до складу Української національної ради. П. у м. Київ. Похований на Лук’янівському цвинтарі (див. Лук’янівський некрополь). Тв.: Підручник актьоровий. Владивосток, 1918. Літ.: Биховський Л. Ю.К.ГлушкоМова. «Нові дні», 1952, верес.; Світ I. Суд над українцями в Читі в 1923— 1924 рр. «Визвольний шлях», 1963, кн. 3—5. А.А. Попок.
рення засобів інтелектуалізації кібернетичних пристроїв. Спільно з учнями розробив мат. теорію проектування обчислювальних систем, першу автоматизовану систему керування «Львів». Створив наук. шк. в галузі теор. кібернетики. Під кер-вом Г. 1974 Головною редакцією «Української радянської енциклопедії» видано першу в світі «Енциклопедію кібернетики» в 2-х т. Лауреат Ленінської премії (1964), Держ. премії СРСР (1968, 1977), Держ. премії УРСР (1970), премій ім. М.Крилова (1967) та ім. С.Лебедєва (1979) АН СРСР. П. у м. Москва. Похований в Києві. 1982 Ін-ту кібернетики АН УРСР (нині Ін-т кібернетики НАН України) присвоєно ім’я В.Глушкова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Глушко Юрій» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
