ГІРНИК Олекса Миколайович (28.03.1912—21.01.1978) — політв’язень, здійснив політичну акцію самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі (нині Тарасова гора біля Канева). Н. в с. Богородчани у бідній сел. родині. 1924—33 — навч. в укр. г-зії (Станіслав, нині м. Івано-Франківськ). Чл. т-ва «Пласт», згодом — Організації українських націоналістів. 1933—35 працював у т-вах «Просвіта», «Пласт» і «Луг». 1935—37 служив у польс. армії. 25 берез. 1937 заарештований військ. жандармерією за належність до ОУН та нац. пропаганду. Засуджений до 5 років та 3 місяців ув’язнення. За німецькопольської війни 1939 у верес. втік з тюрми. 11 листоп. 1939 заарештований у м. Стрий органами НКВС під час виконання завдання ОУН. Засуджений до 8 років таборів. Звільнився 1948. Одружився та 1952 з сім’єю переїхав до м. Калуш. Працював глинокопом, каменярем, лісорубом, бухгалтером. Від 1972 — пенсіонер. 1976—78 написав бл. тисячі летючок. 20 січ. 1978 тричі обійшов пам’ятник на могилі Т.Шевченка, поклав на гранітну брилу біля
могили прощальну духівницю, в якій висловив протест проти колоніального статусу України в складі СРСР та русифікації; на нижній алеї парку облив себе бензином, підпалив запальничкою і, палаючи, вдарив себе ножем у груди. Похований у Калуші. В Богородчанах Г. встановлено пам’ятник, а на будинку в Калуші — меморіальну дошку. Літ.: Іщенко М. Самоспалення Олекси Гірника в контексті дисидентського руху 60—70-х років. «Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей)», 1999, вип. 7; Крайній І. Політичне самоспалення: український варіант. «Україна молода», 1999, 20 січ. Ю.Д. Зайцев.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гірник Олекса Миколайович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
