ГЕРМЕНЕВТИКА ІСТОРИЧНА (від грец. eсмзнеэщ — пояснюю, тлумачу) — мист-во і теорія тлумачення писемних пам’яток. Багатьма дослідниками розглядається як інтегруюча ланка між філософією та істор. дисциплінами. Пов’язана з герменевтикою доби Відродження — мист-вом перекладу пам’яток минулої, антич. к-ри (див. Античність) на мову к-ри живої, сучасної. Методологія власне Г.і. розроблялася представниками нім. істор. школи (Л. фон Ранке, Й.-Г.Дройзен, В.Дільтей) 1-ї пол. 19 ст. В основі Г.і. — метод розуміння та інтерпретації тексту як продукту
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕРМЕНЕВТИКА ІСТОРИЧНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
