ГЕНІНГ Володимир Федорович (10.05.1924—30.10.1993) — археолог. Д-р істор. н. (1974), проф. (1985). Н. в с. Подсосново (нині село Алтайського краю, РФ) в сел. сім’ї. Серед. шк. закінчив 1941. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 працював у трудармії на буд-ві залізниці. 1946—48 — учитель, одночасно навч. у Пермському держ. ун-ті. 1948—54 працював у археол. партіях Уральської експедиції АН СРСР, був на посаді заст. дир. Удмуртського респ. музею в м. Іжевськ (нині столиця Удмуртської Республіки, РФ). 1955—58 — в аспірантурі Ін-ту історії, мови та літ. Казанської філії АН СРСР. 1959 захистив кандидатську, 1974 — докторську дис. і переїхав до Києва, де займав посаду заст. дир. Ін-ту археології АН УРСР. Від 1978 очолював створений ним від. теорії та методики археології, брав участь у багатьох конф. та симпозіумах, археологічних експедиціях. Автор бл. 200 наук. праць (у т. ч. 15 монографій). Серед тем, якими цікавився Г., — стародавня історія, історія фінно-угор. племен, ін. народів Поволжя та Приуралля, проблема ранніх аріїв, обробка кераміки та реконструкція жіночого вбрання. Найвідоміші праці дослідника
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Генінг Володимир Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
