ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ — виконавчий орган Української Центральної Ради, що діяв з 28(15) черв. 1917 до 22(09) січ. 1918. За визначенням УЦР, був «вищим революційним органом українського народу». Ств. після проголошення I Універсалу УЦР (див. Універсали Української Центральної Ради) в складі 8 ген. секретарств і ген. писаря: В.Винниченко (Українська соціал-демократична робітнича партія) — голова секретаріату та ген. секретар внутр. справ; Х.Барановський (безпарт.) — ген. секретар фінансів; С.Єфремов (Українська партія соціалістів-федералістів) — ген. секретар міжнац. справ; С.Петлюра (УСДРП) — ген. секретар військ. справ; Б.Мартос (УСДРП) — ген. секретар земельних справ; В.Садовський (УСДРП) — ген. секретар суд. справ; І.Стешенко (УСДРП) — ген. секретар освіти; М.Стасюк
(Українська партія соціалістів-революціонерів) — ген. секретар харчових справ; П.Христюк (УПСР) — ген. писар. Перша декларація секретаріату була оголошена В.Винниченком на 5-й сесії УЦР і затверджена її пленумом 10 лип.(27 черв.) 1917. У результаті переговорів УЦР з міністрами Тимчасового уряду в Києві Ген. секретаріат був визнаний останніми як крайовий орган управління в Україні, склад якого затверджувався Тимчасовим урядом зі згоди УЦР. Виходячи з домовленості з міністрами Тимчасового уряду, УЦР був розроблений «Статут вищого управління Україною», згідно з яким Ген. секретаріат мав формуватися УЦР, був їй підзвітним, затверджувався Тимчасовим урядом та мав складатися з 12 ген. секретарів: внутр., фінансових, військ., продовольчих, земельних, міжнац. справ, юстиції, освіти, торгівлі й пром-сті, пошт і телеграфу, праці, шляхів, а також ген. контролера та ген. писаря. 28(15) лип., після доповнення складу УЦР представниками нац. меншин та Всеукраїнською радою робітничих депутатів, затверджено новий склад Ген. секретаріату: голова секретаріату і ген. секретар внутр. справ — В.Винниченко; ген. секретарі: земельних справ — Б.Мартос, фінансових — Х.Барановський, суд. — В.Садовський, освіт. — І.Стешенко, продовольчих — М.Стасюк, військових — С.Петлюра, шляхів — В.Голубович (УПСР), міжнац. справ — О.Шульгін (УПСФ), пошт і телеграфу — О.Зарубін (рос. есер; див. Партія соціалістів-революціонерів), ген. контролер — М.Рафес (Бунд), ген. писар — П.Христюк. Товаришами ген. секретаря міжнац. справ було обрано: М.Зільберфарба (Об’єднана єврейська соціалістична робітнича партія) та М.Міцкевича (безпарт.). Лишилися вільними посади ген. секретаря праці та торгівлі й ген. секретаря пром-сті. Відмовившись затвердити Статут, Тимчасовий уряд видав «Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні» 1917, яка після довгих вагань була прийнята УЦР 20(07) серп. 1917. «Інструкція…» зменшувала кількість ген. секретарів до 7, місц. влада підпорядковувалася Ген. секрета-
ріатові як вищому органові Тимчасового уряду в Україні, секретаріат призначався цим урядом за домовленістю з УЦР. З огляду на прийняття Інструкції…, Ген. секретаріат пішов у відставку. Формування нового секретаріату доручили Д.Дорошенку, однак 31(18) серп. він відмовився від кер-ва Ген. секретаріатом. 3 верес.(21 серп.) УЦР ухвалила наступний склад Ген. секретаріату: голова і ген. секретар внутр. справ — В.Винниченко; ген. секретарі: справ освіти — І.Стешенко, фінансів — М.Туган-Барановський (УПСФ), землеробства — М.Савченко-Більський (УПСР), міжнац. справ — О.Шульгін, ген. контролер — О.Зарубін, ген. писар — О.Лотоцький (УПСФ), комісар України при Тимчасовому уряді — П.Стебницький (УПСФ). Цей склад був затверджений Тимчасовим урядом 14(01) верес. 1917. У виданому останнім 10 жовт. (27 верес.) зверненні гол. завданням діяльності секретаріату оголошувалося зміцнення нового ладу в Україні. Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 в умовах збройної боротьби за владу в Києві 14(01) листоп. УЦР поповнила склад Ген. секретаріату ген. секретарями: продовольчих справ — М.Ковалевський (УПСР), військ. — С.Петлюра, суд. справ — М.Ткаченко (УСДРП), пошт і телеграфу — О.Зарубін, праці — М.Порш (УСДРП), торгівлі і пром-сті — В.Голубович. Після проголошення III Універсалу УЦР зі складу секретаріату вийшли М.ТуганБарановський, М.Савченко-Більський, О.Зарубін, О.Лотоцький, пізніше — С.Петлюра. У січ. 1918 Ген. секретаріат мав наступний
79 ГЕНЕРAЛЬНИЙ
Перший Генеральний секретаріат Української Центральної Ради. Сидять (зліва направо): І. Стешенко, Х. Барановський, В. Винниченко, С. Єфремов, С. Петлюра. Стоять: П. Христюк, М. Стасюк, Б. Мартос. На врізці – В. Садовський. Київ, червень 1917.
80 ГЕНЕРAЛЬНИЙ
склад: голова і ген. секретар внутр. справ — В.Винниченко, ген. секретарі: судових справ — М.Ткаченко, військ. справ і праці — М.Порш, земельних — О.Зарудний (УПСР), продовольчих — М.Ковалевський, міжнар. — О.Шульгін, шляхів — В.Єщенко (безпарт.), пошт і телеграфу — М.Шаповал (УПСР), мор. справ — Д.Антонович (УСДРП), в.о. справ фінансових — В.Мазуренко (УСДРП), торгівлі і пром-сті — В.Голубович, освіт. — І.Стешенко, рос. справ — Д.Одинець (рос. партія нар. соціалістів; див. Трудовики), єврейс. — М.Зільберфарб, польс. — М.Міцкевич, ген. контролер — О.Золотарьов (Бунд), в. о. ген. писаря — І.Мірний (УПСФ). IV Універсалом УЦР (22(09) січ. 1918) Ген. секретаріат перетворювався на Раду народних міністрів Української Народної Республіки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
