ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОБОЗНИЙ — один із найвпливовіших урядів (посад) в Укр. козац. д-ві серед. 17—18 ст., один із вищих чинів в укр. козац. війську, представник
78 ГЕНЕРAЛЬНИЙ
генеральної старшини. Відав обозом, а також артилерією козац. війська. Йому підпорядковувався штат ген. артилерії та служителі — гарматні майстри, гармаші, столяри, стельмахи, слюсарі, коновали, димарі, ковалі, довбиші та ін. Г.о. підлягали також полкові обозні з полковою артилерією. За відсутності гетьмана Г.о. головував на раді старшин. Під час походів козац. війська часто виконував обов’язки гетьмана наказного. Г.о. їздили до Москви з дорученнями від гетьмана, брали участь у засіданнях Генеральної військової канцелярії, розгляді суд. справ, різних скарг тощо. На посаду Г.о. обирали досвідчених і впливових людей, які вже були на генеральних або полковницьких посадах. У рос. військ. службовій ієрархії чин Г.о. прирівнювався до чину генерала. З ліквідацією гетьманату інституту в Україні й утворенням 2-ї Малоросійської колегії (листоп. 1764) останнього Г.о. С.Кочубея призначено одним із членів колегії, з наданням чину генерал-майора рос. армії (див. Кочубеї). Літ.: Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — поч. XVIII ст. К., 1959; Апанович О.М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. К., 1969; Путро А.И. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине XVIII века. К., 1988. О.І. Путро.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОБОЗНИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
