ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА — 1) найвищі військ. чини та виборні посади в укр. козац. війську; 2) чл. уряду Укр. козац. д-ви серед. 17—18 ст. та пов’язаних з нею рос. управлінських структур (1-ша і 2-га Малоросійські колегії, Правління гетьманського уряду). До Г.с., яку очолював гетьман, належали генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний осавул, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний. Політична роль Г.с. особливо зросла в період гетьманства К.Розумовського (1750—64). У цей час фактично перестала діяти Генеральна військова рада, компетенція якої остаточно перейшла до старшинської ради, що складалася насамперед із Г.с. (див. Рада генеральної старшини). Остання все частіше вирішувала найважливіші питання — обрання на вищі адм. посади, розгляд рішень Генеральної військової канцелярії та апеляції на рішення Генерального військового суду і Ген. військ. канцелярії тощо. Складалася з найбільш заможних і впливових представників старшинських родин. У руках Г.с. перебували центр. органи держ. управління в Гетьманщині. Після
76 ГЕНЕРAЛЬНЕ
остаточної ліквідації у листоп. 1764 гетьманату інституту Г.с. була підпорядкована поновленій 2-й Малорос. колегії на чолі з графом П.Румянцевим (див. П.Румянцев-Задунайський). Чотири представники Г.с. були призначені чл. колегії. 1784 у зв’язку з ліквідацією укр. козац. війська (1783) усі старшинські чини, в т. ч. й Г.с., були скасовані царським урядом Російської імперії. Літ.: Модзалевський В. Малороссийский родословник, т. 1—4. К., 1908—14; Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. К., 1959; Путро А.И. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине XVIII века. К., 1988. О.І. Путро.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
