ГЕБЕЙ Петро (20.07.1864—26.04. 1931) — церк. діяч, єпископ Мукачівської єпархії Української греко-католицької церкви (1924—31). Н. в с. Кальник Березького комітату (нині село Мукачівського р-ну Закарп. обл.). Богословську
62 ГЕБІТСКОМІСАР
Г.В.Ф. Геґель.
освіту здобув в Ужгородській г-зії та Центр. семінарії в Будапешті (нині столиця Угорщини). 1889 висвячений на священика, після чого мукачівський єпископ І.Пастелій призначив його префектом семінарії в Ужгороді, де він згодом став проф. церк. права й історії. Від 1892 — управитель дівочої учительської семінарії, од 1902 — консультант єпархіальної консисторії. 1906 єпископ Ю.Фірцак поставив Г. катехитом при богословській г-зії в Ужгороді. Того ж року став дир. хлоп’ячої бурси «Alum neum». 1912 від єпископа А.Паппи дістав сан каноніка й пароха кафедрального храму. Був прихильником входження Закарпатської України після Першої світової війни до складу Чехословаччини (див. Сен-Жерменський мирний договір 1919). 1922 — ген. вікарій і прелат. 16 лип. 1924 за рекомендацією апостольського нунція в Празі Ф.Мармадджі та за погодженням із чехословац. урядом рим. папа Пій XI проголосив Г. мукачівським єпископом замість висланого з ЧСР до Угорщини єпископа-мадярона А.Паппа. До 1931 йому вдалося повернути греко-католикам відібрані у них православними церкви на Марморощині. Разом із каноніком А.Волошиним вони домоглися від уряду держ. грошової допомоги (т. зв. конгруа) греко-катол. священикам. З дозволу Г. 30 квіт. 1925 було засновано місійне т-во св.Йосафата, яке очолив о. О.Хіра. Того ж року Г. заснував «Центральну канцелярію оборони віри», метою якої було «піднести й розвинути навчання релігії й виховання молоді в християнському дусі». До т-ва мали вступити усі без винятку єпархіальні священики. На чолі організації, яка оголосила боротьбу православ’ю й комунізму, постали О.Ільницький (голова), О.Стойка (секретар), Ю.Марина (скарбник), В.Шельков, О.Хіра, І.Яцкович (радники), Е.Бокшай та В.Желтвай (редактори). Г. щиро вітав підписаний 2 лют. 1929 між урядом ЧСР і Ватиканом «Мodus Vivendi». Йому вдалося на певний час піднести моральний стан духівництва, наблизити духівництво до віруючих і відвернути від проугор. симпатій. П. у м. Ужгород.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гебей Петро» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
