ГВАХАРІЯ Георгій Віссаріонович (1901—02.09.1937) — парт. і госп. діяч рад. доби. Н. в м. Кутаїсі (Грузія). Вчився на ф-ті сусп. наук Моск. ун-ту. 1923 вступив до троцькістської орг-ції, за що 1928 був засланий до м. Актюбінськ (нині місто в Казахстані). 1930 заявив про розрив із троцькізмом і був відновлений у ВКП(б). 1930—33 працював у наркоматі важкої промисловості. 1933—37 — дир. Макіївського металургійного з-ду. 1934 під його кер-вом впроваджено внутрішньозаводський госпрозрахунок: розроблено систему матеріального стимулювання раціонального використання техніки, оплата праці залежала від техніко-екон. досягнень, підвищувалася к-ра вир-ва. З-д став рентабельним і 1935 дав 11 млн крб. прибутку. Поширення досвіду макіївців у всесоюзному масштабі дало змогу 1936 скасувати держ. дотацію для підпр-в важкої пром-сті. За заслуги в розвитку рад. індустрії нагороджений орденом Леніна. Під час московського процесу над «троцькістсько-зінов’євським центром» влітку 1936 почалося цькування Г. 1937 його заарештували за звинуваченням у належності до троцькістської терористичної орг-ції, що нібито діяла в Донбасі. Виїзна сесія військ. колегії Верховного суду СРСР на закритому суд. засіданні в Києві 1 верес. 1937 винесла йому смертний вирок, який було виконано наступного дня. Реабілітований 26 трав. 1956. Літ.: Зарево над заводом. История Макеевского металлургического завода им. С.М. Кирова. Донецк, 1965; Терещенко Н.А. Черная металлургия УССР за 50 лет советской власти. К., 1967; Лихолобова З.Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні. Донецьк, 1996; Її ж. Судьбы командиров советской индустрии в 30-е годы. «Правда через годы».., 1998, вып. 2. З.Г. Лихолобова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гвахарія Георгій Віссаріонович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
