ГАННІБАЛ Іван Абрамович (16(05).06.1737, за ін. даними, 1736 або 1731—24(12).10.1801) — військовик, поміщик. Генераланшеф (1784). Двоюрідний дід О.Пушкіна. Старший з одинадцяти дітей «арапа Петра Великого» — сина абісинського (ефіопського) князя, хрещеника Петра I, рос. військ. інженера Абрама Ганнібала — та його другої дружини Христини-Регіни фон Шоберг (обоє батьків померли 1781). Навч. в Петерб. кадетському корпусі, після чого служив артилерійським офіцером. Учасник російсько-турецької війни 1768— 1774. Од 1769 — бригадир. Відзначився у середземномор. Архіпелазькій експедиції, перебуваючи в ескадрі адмірала Г.Спиридова. Навесні 1770 очолював корабельний десант, посилений місц. добровольцями-греками, при штурмі турец. фортеці Наварин (на пд.-зх. березі п-ова Пелопоннес, Греція), по здобутті став її комендантом. Під час Чесменського бою 7 лип.(26 черв.) того ж року керував гарматним вогнем і вправно споряджав рос. брандери, що дало змогу спалити в бухті осман. флотилію. Генералмайор од 18(07) груд. 1772. 1776 призначений генераломцейхмейстером, нач. мор. артилерії, 1777 — чл. Адміралтейств-колегії. Влітку 1778 направлений на Дніпро, щоб на місці укріплення Александр-шанц (Олександршанц, Олександр-шанець) зводити м. Херсон, виконувати обов’язки гол. командира тамтешньої фортеці; збудував її з корабельнею та адміралтейством як базою Чорномор. флоту. Від 1779 —
генерал-поручик. 1780 одержав у власність 12 000 десятин землі поблизу Білого оз., у місцевості, названій на його честь Іванівкою (нині смт Білозерка Херсон. обл.) і заселеній колиш. запорожцями та вихідцями з укр. теренів Речі Посполитої. За його наказом відряджені з Дністровського лиману фрегати «Осторожный» і «Храбрый» 28(17) листоп. 1782 ввійшли до Ахтиярської бухти Кримського ханства, що стало визначальною передумовою заснування порту й м. Севастополь. Через конфлікт з кн. Г.Потьомкіним (офіційно — «через хворобу») 4 берез.(22 лют.) 1784 увільнений у відставку (Катерина II довіку залишила йому попередню платню). Того ж року продав Іванівку (Білозерку) з кріпаками О.Безбородьку. В останній період життя мешкав у маєтку Суйда неподалік СанктПетербурга. Нагороджений орденами св. Георгія 3-го ст. (1770), св. Анни (1775), св. Олександра Невського (1781) і св. Володимира 1-го ст. (1783). П. у м. С.-Петербург. Літ.: Ганнибал Иван Абрамович. В кн.: Русский биографический словарь. М., 1914; Давыдов М.И. и др. Херсон. В кн.: История городов и сел Украинской ССР: Херсонская область. К., 1983; Вирлич А.Э. и др. Белозерка. Там само; Фейнберг И.Л. Абрам Петрович Ганнибал — прадед Пушкина. М., 1986; Романов Б.С. Черноморскому флоту — быть! Век XVIII. «Маринист», 2001, № 3(4); Строгонов А.А. Севастополь в лицах за 150 лет (1770—1920). Севастополь, 2003; Золотарев В.А., Козлов И.А. Три столетия Российского флота: XVIII век. СПб., 2003. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ганнібал Іван Абрамович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
