ГАЛКИН Олексій Семенович (21.09.1866—1940) — військ. діяч, ген.-полковник Армії Української Народної Республіки. Н. на Київщині. Закінчив 2-ге Костянтинівське військ. уч-ще в Києві (1887), Імператорську військ. акад. в Санкт-Петербурзі (1893). Під час Першої світової війни — генерал-лейтенант, черговий генерал штабу головнокоманд. арміями Зх. фронту. Сприяв українізації військ. частин рос. армії Зх. фронту. В укр. армії — від берез. 1918, чл. Військ. ради, нач. Гол. штабу. В Українській Державі очолював Гол. штаб армії. Від груд. 1918 — нач. канцелярії Військ. мін-ва Української Народної Республіки. 1920—21 — військ. міністр УНР. 1924 звільнений з армії за власним бажанням, проживав у Галичині. Заарештований органами НКВС 1939. Загинув у в’язниці м. Львів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Галкин Олексій Семенович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
