ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914 (18 серп. — 21 верес.) — стратегічна операція рос. Південно-Західного фронту (команд. — ген. від артилерії М.Іванов) у Першій світовій війні з метою розгрому австроугор. військ і оволодіння Галичиною. На фронті від р. Вісла до Румунії (бл. 400 км) рос. 3-й, 4-й, 5-й та 8-й арміям (70 піх. і кінних д-зій, бл. 700 тис. осіб) протистояли 2-га, 3-тя та 4-та австро-угорські армії (56 д-зій, бл. 830 тис. осіб). На початку операції в р-ні міст Краснік і Томашів (нині Томашув-Любельські, обидва в Польщі) рос. війська пн. крила фронту зазнали невдачі й відступили до м. Люблін (Польща). Водночас гол. сили — 8-ма армія (команд. — О.Брусилов) і 3-тя армія (команд. — ген. від інфантерії М.Рузький) — здійснили Галицько-Львів. операцію 1914, розгромили під містами Золочів і Перемишляни 3-тю австро-угор. армію (команд. — ген. Р.Брудерман) і, розвиваючи наступ, завдали поразки частинам 2-ї австро-угор. армії (команд. — ген. Е.Бьом-Ермолі).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
