ГАДЯЦЬКИЙ ПОЛК — козацька військ. й адм.-тер. одиниця на Лівобережній Україні 2-ї пол. 17— 18 ст. Ств. 1648 з центром у м. Гадяч. Невдовзі його тер. (під назвою Гадяцьке староство) стала ранговою маєтністю (див. Рангові маєтності) гетьмана і 1649 була приєднана до Полтавського полку. Під час гетьманства І.Брюховецького (1663—68) староство виділилося в окремий Зіньківський полк, а 1671 його перейм. на Гадяцький. Межував із Полтав. полком, Миргородським полком, Лубенським полком, Сумським полком і Охтирським полком. Тер. й адм. поділ Г.п. не раз змінювалися, в різний час до його складу входило від 9 до 18 сотень. На 1782 у Г.п. було три сотні Гадяцькі, три — Опішнянські, три — Зіньківські, дві — Комишнянські, дві — Ковалівські, Веприцька, Грунська, Куземинська, Лютенська і Рашівська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАДЯЦЬКИЙ ПОЛК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
