В’ЯХАНЬ, археологічна пам’ятка — літописне місто Переяславського князівства, а з серед. 12 ст. — Новгород-Сіверського князівства, на пд.-зх. кордонах Вирської волості. Пам’ятка розташов. в центрі с. Городище Недригайлівського р-ну Сум. обл., в урочищі Городок на правому березі р. Терн (права прит. р. Сула, бас. Дніпра). Вперше згадується в Iпатіївському літописі під 1147. Городище В. овальної форми (бл. 1,8 га). Висота існуючого валу бл. 3,5 м; глибина рову — бл. 2 м, а ширина — 15—20 м. Потужність культ. шару 11—13 ст. — 1,2—1,3 м. До городища примикає відкритий посад, пл. якого бл. 50 га. Городище обстежували В.Ляскоронський, Ф.Копилов, В.Богусевич, М.Кучера; 1972, 1979 досліджував Ю.Моргунов. Серед знахідок — висяча свинцева печатка Володимира Мономаха. За археол. матеріалами, В. засн. наприкінці 11 ст. для посилення контролю за «степовим коридором» — проходом у половецький степ. 1147 місто, що належало вел. кн. київ. Iзяславу Мстиславичу, відбило напад дружин Святослава Ольговича та Гліба Юрійовича. 1239 спалене військами хана Батия і відтоді перестало існувати. Літ.: Ляскоронский В.Г. Городища, курганы и длинные (змиевые) валы в бассейне р. Сулы. В кн.: Труды XI Археологического съезда, г. Киев, 1899, т. 1. М., 1901; Ипатьевская летопись. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.—Л., 1962; Зайцев А.К. Черниговское княжество… В кн.: Древнерусские княжества X—XIII вв. М., 1975; Моргунов Ю.Ю. Новый вариант печати Владимира Мономаха. «Краткие сообщения Института археологии АН СССР», 1975, № 144; Його ж. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск, 1996. В.П. Коваленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «В’ЯХАНЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
