ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД РАД СЕЛЯНСЬКИХ, РОБІТНИЧИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ 1917
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД РАД СЕЛЯНСЬКИХ, РОБІТНИЧИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ 1917. Скликаний Київ. обласною радою робітн. і солдатських депутатів 17—19 (4—6) груд. на вимогу більшовицьких орг-цій України, які розраховували добитися ухвали з’їзду про перехід влади в Україні до рад та про переобрання або повне усунення від влади Української Центральної Ради. На 1-му засіданні зареєстровано бл. 2 тис. делегатів, у т. ч. 605 селян і 905 військових, на час прийняття резолюцій — понад 2500. Більшовиків представляли лише 150 делегатів, що й визначило напрям та зміст прийнятих з’їздом постанов. З’їзд проходив у театрі М. Садовського. Першим питанням були вибори президії: від УПРС — 9 осіб, УСДРП — 3, рос. меншовиків, представників Пд.-Зх. фронту, Балт. і Чорномор. флотів — по 1, ін. рос. фракцій — 7, більшовиків — 4. Почесний голова з’їзду — М.Грушевський. Центр. питання порядку денного з’їзду — «Ультиматум Раднаркому Росії Українській Центральній Раді» — розглядалося 18—19 (5—6) груд. У виступах М.Грушевського, ген. секретарів, представників парт. фракцій, фронтів і флоту: В.Винниченка, С.Петлюри, М.Порша, М.Ткаченка, М.Шаповала, Б.Мартоса, М.Ковалевського та ін. було засуджено ультиматум і підкреслено, що він продовжує централістську, великодержавницьку політику царизму і О.Керенського. Нейтральну позицію зайняла Київ. окружна рада солдатських депутатів.
Представники більшовицької фракції (В.Затонський, I.Кулик, В.Шахрай) заявляли, що ультиматум пред’явлений не укр. народові, а УЦР. Не знайшовши підтримки делегатів, 5 груд. більшовики покинули з’їзд. 6 груд. 1917 ухвалено резолюцію «Про ультиматум», яка засудила його як замах на УНР, порушення прав укр. народу «на самовизначення та на вільне будування форм свого державного життя». Одноголосно ухвалено відозву «До народів Росії» з закликом не допустити «братогубної війни». У резолюції «Про Центральну Раду» з’їзд визнав її «тимчасовим правомочним законодавчим органом революційної демократії України», а переобрання УЦР — «невчасним і непотрібним». Літ.: Українська Центральна Рада: Документи і матеріали, т. 1. К., 1996. I.В. Хміль.
і майбутня світова революція; 2) участь робітниць та селянок у рад. і парт. буд-ві; 3) роль селянок в організації та діяльності комітетів незаможних селян; 4) допомога робітниць і селянок Червоній армії; 5) продовольча політика й роль робітниць і селянок у громад. та дитячому харчуванні; 6) участь робітниць і селянок у кооп. буд-ві; 7) охорона нар. здоров’я; 8) охорона материнства й дитинства; 9) соціальне виховання та боротьба з неписьменністю; 10) робітн.-сел. інспекція; 11) охорона праці; 12) соціальне забезпечення трудящих. З доповідями на з’їзді виступили М.Скрипник, Д.Мануїльський, діячі руху — К.Самойлова, К.Ніколаєва, В.Мойрова, М.М.Скрипник. Одноголосно прийняті з’їздом резолюції закликали трудівниць до участі у рад. і госп. буд-ві, до вступу в члени комуніст. партії, зміцнення союзу робітниць та селянок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД РАД СЕЛЯНСЬКИХ, РОБІТНИЧИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ 1917» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
