ВОЛОСЬКИЙ ШЛЯХ, Покутський або Золотий шлях — один з чотирьох найбільших татар. шляхів, яким у 16 — 1-й пол. 18 ст. здійснювалися татар. набіги за ясиром на тер. Волощини (Валахії), Молдови (звідси ін. назва — Молдовський), Галицької землі та Львів. землі Руського воєводства Речі Посполитої. Виходив з Білгорода (Акермана, нині м. Білгород-Дністровський), йшов через Бессарабію, між бас. Дністра та Пруту (прит. Дунаю) на Покуття (від м. Снятин і далі на зх. мав також назву Золотий), через брід на Дністрі повертав у напрямі м. Бучач, а звідти — на зх. аж до Львова. Другий рукав цього шляху вів правим берегом Дністра галицькими землями і доходив аж до р. Вісла. Назви «Золотий» або «Злодійський» носив, ймовірно, від великого ясиру та значної кількості награбованого багатства, взятого татарами із цього заможного і густонаселеного регіону. Літ.: Кісь Я. Татарські шляхи на Україні в XVI—XVII ст. «Жовтень», 1986, № 4; Rulіkowskі E. Dawne drogі i szlakі na prawym brzegu Dnіepru i іch znaczenіe hіstoryczne. «Ateneum», Warszawa, 1878, t. 4; Tomkіewіcz W. Jeremі Wіœnіowіeckі (1612—1651). Warszawa, 1933; Czoіowskі A. Zіoty szlak. Stanіsіawуw, 1938. В.В. Пришляк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОСЬКИЙ ШЛЯХ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
