ВОЛОКА — земельна ділянка та одиниця вимірювання с.-г. землі; побутувала у Великому князівстві Литовському (ВКЛ) та Короні Польській у 16—18 ст. Відома на Підляшші з 14—15 ст. Протягом 1-ї пол. 16 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
