ВОЛОДИМИРА МІСТО (град) — наук. назва істор. р-ну давнього Києва, що оформився за правління Володимира Святославича і у
10—13 ст. був дитинцем Києва. В.м. виросло з «града Кия» 6 ст., що займало зх. відріг Старокиївської гори. Його пд. межа проходила вздовж нинішньої вул. Вел. Житомирська до р-ну фунікулера, далі по схилах до вул. Гончарів. Пл. — 10 га. Було оточене дерев’яно-земляними валами з ровом перед ними. Мало три брами — Софійську, Подільську, Михайлівську. Композиційним центром града була Десятинна церква, що стояла на міськ. площі Бабин торжок, прикрашеній бронз. антич. статуями і квадригою коней, вивезеними кн. Володимиром Святославичем з Херсонеса Таврійського (Корсуня), та оточеній кам’яними князівськими палацами. Розкопано рештки Федорівського собору (1128), Василівської (Трьохсвятительської) церкви (1183), ротонди 12—13 ст. За літописом, тут був відомий жін. Андріївський (Янчин) монастир (1086) та Хрестовоздвиженська церква (1215). Тут розміщувалися великокнязівський двір, родові князівські та боярські садиби, де мешкали й численні дружинники, ремісники, челядь. Нині тер. В.м. — археол. заповідник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОДИМИРА МІСТО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
