ВОЛИНСЬКИЙ ПОЛК — військ. й адм.-тер. одиниця на Волині. З джерел відомо лише про початкову стадію організації полку. Наприкінці гетьманства Б.Хмельницького укр. козац. полки зайняли частину Волині. За часів гетьманства I.Виговського козац. залоги обороняли міста: Степань, Гоща, Межиріч (нині село Острозького р-ну Рівнен. обл.), Корець, Острог, Полонне, Заслав (нині смт Ізяслав), Старокостянтинів. Точних даних про поділ полку на сотні та даних про прізвища його полковників у джерелах не виявлено. Літ.: Крип’якевич I.П. Адміністративний поділ України 1648—1654 рр. «Історичні джерела та їх використання», 1966, вип. 2. В.В. Панашенко.
нчарні горщики з високими вертикальними вінцями, орнаментовані лініями. Вироби з заліза представлені с.-г. і ремісничими знаряддями праці, різноманітною зброєю та побутовими речами. З кольорових металів — прикраси, найповніший комплект яких походить з Харівського, Фативізького та Битицького скарбів. Літ.: Березовець Д.Т. Дослідження на території Путивльського району Сумської області. «Археологічні пам’ятки УРСР», 1952, т. 3; Сухобоков О.В. Дніпровське лісостепове Лівобережжя у VIII—XIII ст. К., 1992. Н.С. Абашина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛИНСЬКИЙ ПОЛК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»