ВОЛИНСЬКИЙ КОРОТКИЙ ЛІТОПИС — умовна назва пам’ятки, що входить до складу Супрасльського літопису поч. 16 ст., знайденого у Супрасльському монастирі (нині тер. Польщі, поблизу м. Білосток). Власне В.к.л. охоплював події від 1487 до 1500. Творцем його був, очевидно, священик кафедрального собору у Володимирі (нині м. ВолодимирВолинський), близький до володимирського єпископа Вассіана. Коло інтересів автора не виходить за межі Волині та Поділля. Його увагу привернули переважно два сюжети: боротьба волинян проти ординської агресії та події церк. історії, насамперед обрання київ. митрополитом Макарія (див. Макарій I) 1495 та його трагічна загибель. Особливо вирізняється розповідь про події 1496—97. При описі автор використовував і свої враження, і свідчення ін. очевидців. До В.к.л. була приєднана не раніше 1515 «похвала» кн. К.Острозькому, великому гетьманові литов., герою перемоги 1514 над моск. військами під Оршею (нині місто, Білорусь). Автор порівнює князя з Антіохом, полководцем Александра Македонського, вірмен. царем Тіграном II Великим
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛИНСЬКИЙ КОРОТКИЙ ЛІТОПИС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
