Засноване в м. Житомир за ініціативи архієпископа Модеста (Стрільбицького). Урочисте відкриття (15 трав. 1893) було приурочене до 100-річчя приєднання більшої частини Волині до складу Російської імперії. Велику роль у формуванні колекцій давньосховища відіграв його перший зав., відомий історик Волині О.Фотинський. За його пропозицією 1894 при музеї засновано Волинське церковно-археологічне товариство. Значну роль у поповненні музею відіграли й наук. обстеження р-нів Волині, здійснені 1898—99 членами т-ва під кер-вом В.Антоновича, а також включення до його фондів 1911 зібрання Володимир-Волин. давньосховища. На поч. 20 ст. було зосереджено досить значні колекції рукописів, стародруків, предметів реліг. вжитку, меморіальних речей і автографів відомих істор. осіб, творів церк. живопису та ін. Проіснувало до 1915. У роки Першої світової війни частина його колекцій була вивезена і увійшла до складу Харків. музею укр. мист-ва. На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 під час евакуації багато матеріалів давньосховища згоріло. Зараз вцілілі пам’ятки та колекції зберігаються у Харків. істор. й Жи томир. краєзнавчому музеях. Літ.: Боцяновский В. Волынское церковно-археологическое древнехранилище. «Волынские епархиальные ведомости», 1893, № 36, часть неофициальная; Фотинский О., Бурчак-Абрамович Н. Краткое описание памятников древности, поступивших в Волынское епархиальное древнехранилище с 1 августа 1894 по 1 ноября 1898. Там само, 1899, № 11, часть неофициальная, приложение; 100 років Волинському єпархіальному давньосховищу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛИНСЬКЕ ЄПАРХІАЛЬНЕ ДАВНЬОСХОВИЩЕ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
