ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ — адм.тер. одиниця в складі України. Утворена 4 груд. 1939. Розташов. на пн. зх. України. Межує на пн. із Білоруссю, на зх. — з Польщею, на сх. — з Рівненською областю, на пд. — з Львівською областю. Тер. 20,2 тис. км2 (3,3 % від тер. України). За станом на 5 груд. 2001 чисельність нас. становить 1060,6 тис. осіб (міське — 50 %, сільс. — 50 %). Центр — м. Луцьк. В області — 16 р-нів, 11 міст, 22 с-ща міськ. типу, 379 сільс. рад, 1053 сільс. населені пункти. Нац. склад області однорідний. Частка українців складає 95 %, росіян — 4 %, серед ін. національностей — білоруси, поляки, чехи, словаки, німці та ін. Статус істор. населених місць мають: міста Луцьк, Берестечко, Володимир-Волинський, Горохів, КаміньКаширський, Ковель, Любомль, Рожище, Устилуг, с-ща міськ. типу Голоби, Головне, Іваничі, Луків, Любешів, Олика, Ратне, Стара Вижівка, Турійськ, Цумань, Шацьк. За характером рельєфу В.о. — рівнина з нахилом у пн. напрямі. Більша ч. тер. лежить у межах Поліської низовини, яка покрита лісами й болотами. На пд. — Волин. височина. Має поклади кам. вугілля. Клімат помірно конти-
нентальний, з м’якою зимою і теплим вологим літом. На тер. області — 130 річок завдовжки понад 10 км кожна, що належать до бас. Дніпра та Зх. Бугу, велика кількість озер (найбільше — Світязь). Тер. сучасної області заселена з часів палеоліту пізнього. В 10—12 ст. вона входила до складу Київської Русі як Луцьке князівство з центром у м. Луцьк. У 2-й пол. 12 ст. тер. В.о. ввійшла до Волинського князівства, а 1199 — до Галицько-Волинського князівства. Від 14 ст. — у складі Великого князівства Литовського. За Люблінською унією 1569 тер. відійшла до Корони Польської, було утворене Волинське воєводство (центр — м. Луцьк). Нас. брало активну участь у Наливайка повстанні 1594—1596, в національній революції 1648—1676. За Андрусівським договором (перемир’ям) 1667 уся Правобережна Україна, в т. ч. й волин. землі, залишалася в складі Речі Посполитої. Внаслідок 2-го (1793) і 3-го (1795) поділів Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшла до складу Російської імперії. 1793—96 ч. тер. входила до Волин. намісництва, з 1797 тер. області ввійшла до складу Волинської губернії. За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 Зх. Волинь відійшла до Польщі. Створюється Волин. воєводство із центром у Луцьку. Від 1939 вся Волинь — у складі УРСР. На 1941 в обл. налічувалося 30 р-нів. Кількість р-нів не раз змінювалася (1946 — 30, 1960 — 19, 1965 — 12, 1969 — 15, від 1993 — 16). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 на окупованій гітлерівцями тер. області (8 лип. 1941 — 22 лип. 1944) діяли Організація українських націоналістів, Українська повстанська армія, Армія Крайова (див. Волинська трагедія 1943), рад. партизан. з’єднання, одне з яких під командуванням О.Федорова провело бойову операцію «Ковельський вузол». В.о. — слабоурбанізована область, у її складі лише 1 велике і 2 середні міста. Госп. комплекс представлений лісовою, деревообробною, легкою, паливною, маш.буд. та текстильною пром-стю. З Волинню пов’язані життя й діяльність однієї із засн. Київ. (Богоявленського) братства — Є.Гулевичівни, історика й літературознавця А.Кримського, правозахисника Є.Сверстюка, літературознавця Є.Шабліовського.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
