ВОЄННО-ПРОМИСЛОВІ КОМІТЕТИ (ВПК) — громад. орг-ції буржуазії, утворені в Російській імперії під час Першої світової війни (трав. 1915), через які проходив розподіл військ. замовлень. До них входили промисловці, фінансисти, представники тех. інтелігенції, ліберальних громад. оргцій, політ. партій. Голова центр. ВПК — лідер партії октябристів О.Гучков. 1916 існувало 239 обласних та місц. ВПК. В Україні діяли 4 обласних к-ти: Київ., Харків., Катеринослав., Одес. та кілька десятків місцевих. Разом з екон. діяльністю ВПК дбали й про політ. цілі. Рос. буржуазія, позбавлена в умовах самодержавства можливості брати безпосередню участь в управлінні д-вою, вимагала створення «міністерства довіри», тобто призначення міністрів, яким довіряє країна. Проти цього заперечував царський уряд. Указом від 27 лип. 1915 діяльність ВПК була обмежена лише посередницькими функціями між д-вою і приватними підпр-вами при виконанні військ. замовлень. Після Лютневої революції 1917 лідери ВПК прийшли до владних структур, О.Гучков став міністром Тимчасового уряду. За рад. влади Вища рада нар. г-ва встановила контроль над діяльністю к-тів. У берез.—лип. 1918 вони були розпущені. В Україні ліквідація ВПК відбулася за рішенням Тимчасового робітничо-селянського уряду України в січ. 1919.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЄННО-ПРОМИСЛОВІ КОМІТЕТИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
