ВОВЧУХІВСЬКА ОПЕРАЦIЯ 1919 — перший етап стратегічної наступальної операції Української Галицької армії в лют.—берез. 1919, що мала на меті визволення Львова і Перемишля (нині Пшемисль, Польща). В ході В.о. планувалося оволодіння залізницею Львів—Перемишль. Здійснення операції покладалося на 3-й корпус УГА (командир — полк. Г.Коссак). Розпочата 16 лют. 1919. В ході наступу укр. війська встановили контроль над залізницею, але подальші військ. дії було припинено на вимогу військ. місії Антанти під проводом франц. ген. Бартелемі (див. Бартелемі місія 1919). За посередництвом місії укладено перемир’я (25 лют. 1919) і розпочалися укр.-польс. переговори. Делегація ЗУНР відкинула як неприйнятні ультимативні вимоги антантівської місії Бартелемі про встановлення демаркаційної лінії між ворогуючими сторонами. 2 берез. 1919 бойові дії відновилися, в ході наступу укр. війська розгромили угруповання ген. Бекера і зайняли с. Вовчухи (нині с. Вовчухів Городоцького р-ну Львів. обл.). Проте замість наступу на Перемишль вони отримали наказ розгорнути бойові дії у напрямі на Городок (нині місто Львів. обл.) і далі на Львів. Тоді ж польс. війська, що за час перемир’я отримали значні підкріплення, перейшли у контрнаступ. В.о. завершилася 18 берез. 1919 поразкою військ УГА. Літ.: Литвин М.Р., Науменко К.Є. Iсторія галицького стрілецтва. Львів, 1990; Iсторія українського війська. Львів, 1992. А.О. Буравченков.
діяч. Н. в м. Санкт-Петербург у родині педагогів. Від 1883 навч. на історико-філол., а з 1885 на юрид. ф-ті Петерб. ун-ту, брав участь у студентському русі, з 1886 вів міжнар. від. у газ. «Неделя». 1887 заарештований, засланий в Архангельську губ. 1890 екстерном закінчив ун-т. 1891— 93 — в Самарі (нині місто в РФ), де залучився до народницького руху (див. Народництво). У цей період багато публікувався у журналах «Мир Божий», «Северный вестник», «Юридический вестник», завідував від. газ. «Русская жизнь». Від кін. 1895 у Києві, брав участь у діяльності с.-д. і есерівських орг-цій, київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» і київ. к-ту РСДРП. Співробітничав у газ. «Киевское слово» (1896), «Киевские отклики» (1904), одес. ж. «Южное обозрение» (1904), чл. правління Київ. літ.-артистичного т-ва. 1903 увійшов до «Союзу визволення». Од 1904 — у С.-Петербурзі. За низку публікацій про революц. рух 1905—07 та вид. брошури «Сборник программ политических партий в России» (1906) йому було заборонено редагувати будь-які вид. Один з провідних діячів Трудової групи (див. Народно-соціалістична (трудова) партія), в лют. 1907 обраний чл. її ЦК. З 1910 — секретар Петерб. літ. т-ва. У роки Першої світової війни виступав за поразку царського уряду, укладення миру. Після Лютневої революції 1917 входив до ЦК Трудової нар.соціаліст. партії. Після Жовтневої революції 1917 займався журналістикою, працював у Петрогр. істор.революц. архіві, ун-ті, ін-ті журналістики. Од 1922 — у Берліні, від 1924 — у Празі. Співробітничав у зарубіжних періодичних та енциклопедичних вид. П. поблизу м. Збраслав (Чехія).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОВЧУХІВСЬКА ОПЕРАЦIЯ 1919» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
