ВЛАСОВСЬКИЙ Iван Федорович (1883—1969) — церк. та громад. діяч, історик. Н. на Харківщині. 1908—18 працював у г-зіях на Полтавщині, від 1918 — дир. г-зії у Луцьку. У 1920— 30-х рр. — учасник українізації правосл. життя на Волині; чл. комісії для пер. богослужбових книг; чл. Т-ва ім. Петра Могили в Луцьку; чл. Митрополичої ради; посол (депутат) до польс. сейму (1928—30); ред. ж. «Церква і народ» (1935— 38); один з організаторів луцької «Просвіти». Не раз був ув’язнений польс. владою. 1942—43 — секретар адміністратури УАПЦ, 1945—48 — дир. канцелярії Священного синоду УАПЦ, дир. Богословського ін-ту УАПЦ. Від 1948 — на еміграції в Канаді: проф. Колегії св. Андрея, автор численних праць на церков.-істор. тематику, серед яких — «Канонічні й історичні підстави для автокефалії Української Православної Церкви» (1948), «Нарис історії Української Православної Церкви» (1955—56). М.О. Рибачук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Власовський Iван Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
