ВЛАДИМИРСЬКИЙ Лев Анатолійович (27.09.1903—07.09.1973) — військовик, адмірал (1954). Н. в м. Гур’єв (нині Атирау, Казахстан). Від 1921 у ВМФ. Закінчив Військ.-мор. уч-ще ім. М.Фрунзе (1925), Військ. акад. Генштабу (1952). Від 1939 — команд. ескадрою на Чорному м. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 кораблі ескадри під командуванням контр-адмірала В. взаємодіяли з військами Приморської армії при обороні Одеси і Севастополя. В. керував діями кораблів загону висадки в Керченсько-Феодосійській десантній операції 1941—1942. Від трав. 1943 — команд. Чорномор. флотом, з трав. 1944 — ескадрою Балт. флоту. Після війни — команд. ескадрою, 1948—51 заст. гол. інспектора ЗС з ВМФ, потім нач. Гол. управління бойової підготовки ВМФ, заст. головнокоманд. ВМФ з кораблебудування. 1959—70 — на наук. і викладацькій роботі. П. у м. Москва. Літ.: Великая Отечественная война. 1941—1945: Энциклопедия. М., 1985. Т.С. Першина.
Нижегородської обл., РФ) в родині священика. Закінчив духовну семінарію в м. Арзамас. 1894— 95 навч. у Томському та Моск. ун-тах на мед. ф-ті. Брав участь у створенні с.-д. «Московського робітничого союзу». Від 1895 — чл. РСДРП—ВКП(б). 1895 його заарештовують, виключають з ун-ту й висилають до Нижнього Новгорода (нині місто в РФ), звідки він емігрував до Німеччини. 1899—1902 навч. у Берлінському ун-ті. 1903 підтвердив нім. диплом лікаря у Казанському ун-ті. 1905 займався лікарськосанітарною діяльністю у Москві. Брав участь у революції 1905— 1907. 1907 — друга еміграція. Працював у паризькій групі більшовиків. Брав участь у Лютневій революції 1917 та Жовтневій революції 1917. За парт. відрядженням переїхав в Україну. Від 1922 — заст. голови РНК УСРР, від 1924 — секретар ЦК КП(б) України, нарком Робітничо-селянської інспекції України, голова Центр. контрольної комісії (ЦКК) КП(б) України. 1925—27 — чл. ЦКК ВКП(б), чл. Президії ЦВК. Від 1950 — депутат ВР СРСР. П. у м. Москва. Літ.: Титков Е.П., Николаев В.В. Михаил Владимирский. Горький, 1988. Л.В. Низова.
Тв.: История университета св. Владимира. К., 1884; Поместья Литовского государства. К., 1889. Літ.: Биографический указатель профессоров Киевского университета св. Владимира. К., 1884; Сборник статей по истории права, посвященных М.Ф.Владимирскому-Буданову его учениками и почитателями. К., 1904; Скакун О.Ф. Владимирский-Буданов М.Ф. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России. М., 1979; Бондарук Т.I. Основоположники київської історикоюридичної школи М.Ф.Владимирський-Буданов і Ф.I.Леонтович. К., 1995; Ворончук I. Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович. В кн.: Українські архівісти: Біобібліографічний довідник, вип. 1. К., 1999. Ю.А. Пінчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Владимирський Лев Анатолійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
