ВІЛЬНА РОСІЙСЬКА ДРУКАРНЯ — друкарня, заснована 1853 у Лондоні рос. емігрантом, революц. демократом, письменником О.Герценом на власний кошт для систематичного позацензурного видання літ., призначеної читачам у Російській імперії. В її організації допомогли емігранти-поляки С.Ворцель, С.Тхужевський (Тхоржевський) і Л.Чернецький, котрий виконував роботу метранпажа (пізніше, у 1860-х рр., одним із складачів друкарні працював українець А.Гончаренко). Появу В.р.д. було ознаменовано спец. літографованим зверненням Герцена «Братьям на Руси», де були сформульовані її осн. ідейні напрями: визволення селян, гласність, підготовка опозиції абсолютистській владі, співпраця з польс. революціонерами (їхні представники взяли на себе транспортування очікуваних тиражів — насамперед через Варшаву, Київ, Одесу). В числі перших видань — прокламації «Юрьев день! Юрьев день!» і «Поляки прощают нас», а також брошура «Крещеная собственность» (всі 1853). Спочатку В.р.д. розмістилася при Польс. демократ. т-ві, наприкінці 1854 — в окремому приміщенні. Крім оперативних відозв і оголошень, випускала зб. «Полярная звезда» та «Голоса из России», газ. «Колокол» із додатками, різноманітні книжки, у т. ч. з бібл. текстами, документальними матеріалами, худож. творами. Для поширення своєї пропаганди, забороненої царським урядом, спиралась як на конспіративні канали, так і на можливості легальної пошти, низки приватних підпр-в, торг. фірм. Щоб продукція легше долала кордони та репресивні держ. бар’єри, встановлені в Європі, використовувалася (за угодою) лондонська друкарня З.Свентославського, там побачили світ копії низки публікацій В.р.д., а також спільні оригінальні проекти (зокрема, 1858 — «14 декабря и Император Николай»,
1859 — «Исторический сборник Вольной русской типографии в Лондоне. Книжка первая», 1860 — «Думы. Стихотворения К.Ф.Рылеева» та ін.). 1865 переведена до Женеви (Швейцарія), 1866 — передана Л.Чернецькому. Гол. діячами в ній стали друг і соратник О.Герцена М.Огарьов, рос. революціонери М.Бакунін і С.Нечаєв. Серед вид. цього періоду — франкомовний «Kolokol» (1868) з додатками, «Народная расправа» (1869— 70), новий «Колокол» (1870), рос. пер. «Маніфесту Комуністичної партії» К.Маркса і Ф.Енгельса, «Лист до громади» І.Прижова (1869, укр. мовою). В.р.д. припинила існування 1872. Її назву 1877 перебрала друкарня народницької орг-ції «Земля і воля» у Санкт-Петербурзі (захоплена поліцією 1879). Літ.: Библиографическое описание изданий Вольной русской типографии в Лондоне 1853—1865. М.—Л., 1935; Клевенский М.М. Герцен — издатель и его сотрудники. В кн.: Литературное наследство, т. 41—42. М., 1941; Сообщения. В кн.: Литературное наследство, т. 63. М., 1956; Покровская З.А. Вольная русская печать 50— 80-х гг. XIX в. и польские революционеры. В кн.: Русско-польские связи в области книжного дела. М., 1980; Эйдельман Н.Я. Герцен против самодержавия. М., 1984; Рудницкая Е.Л. Русская революционная мысль. Демократическая печать: 1864—1873 годы. М., 1984; Її ж. А.И.Герцен. Начало революционной пропаганды. «Исторические записки», 1988, т. 116. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВІЛЬНА РОСІЙСЬКА ДРУКАРНЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
