ВІДЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1809 та суперечки щодо галицьких земель. В.м.д. був підписаний Австрійс. імперією і наполеонівською Францією 14 жовт. у Відні й завершив австро-франц. війну. Війна розпочалася 14 (02) квіт. 1809 вторгненням Австрії у підвладні Франції тер., зокрема Варшавське князівство (герцогство). Останнє, віддавши австрійцям Варшаву, розгорнуло наступ на Галичину. Сюди ж на вимогу Наполеона I ввела свої війська і Російська імперія. Команд. військами герцогства кн. Ю.Понятовський не погоджувався на розмежування Галичини між польс. й рос. частинами, посилаючись на директиву Наполеона I «зайняти від його імені обидві Галичини, прийняти від жителів присягу вірності, суд і розправу чинити його ім’ям, герби австрійські всюди замінити
французькими». Водночас у Львові діяв призначений імп. Олександром I рос. губернатор, який вимагав від команд. рос. військами кн. С.Голіцина створити на зайнятій тер. власну адміністрацію з «надійних людей Галичини» або росіян, використати «доходи Галичини» для потреб рос. армії. 12 лип. 1809 Наполеон I продиктував умови перемир’я. Австрія зазнала величезних втрат в Італії; війська, введені в Галичину, залишалися на здобутих тер. Натякнувши в серед. верес. емісарові царя О.Чернишову на можливість приєднання до Росії земель по р. Сан (прит. Вісли) з «другим містом Галичини Лембергом» (тобто Львовом) включно, Наполеон I 10 жовт. сповістив царя про швидке підписання договору, не розповідаючи про його зміст. Делегати Росії не брали участі в підготовці В.м.д., однак договір укладено і від імені Росії, яка значилася серед союзників Франції поряд з малими рейнськими князівствами. За параграфом 5 ст. 3 австрійс. імператор віддав Росії «територію у найсхіднішій частині Старої (Східної) Галичини з 400-тисячним населенням», крім м. Броди. С.Голіцин розглядав придбання Росії вигідними у військ. плані — кордони проходять ріками Дністер і Стир (прит. Прип’яті, бас. Дніпра). Проте посол в Парижі кн. О.Куракін оцінював їх негативно — «ми не отримали Броди, а це місто, завдяки своїй транзитній торгівлі, одне тільки й могло мати для нас якесь значення в цьому районі, оскільки було безповоротно вирішено, що Львів не може відійти до нас; вся ж інша частина Східної Галичини, котра простягається до Буковини, має лише жалюгідні поселення, бідні та поза участю в (транзитній) торгівлі». Осн. ч. Галичини, за умовами В.м.д., було приєднано до герцогства Варшавського. Літ.: Гошко Ю.Г. Тернопільщина в складі Росії (1810—1815 рр.). Львів, 1957. Р.Г. Симоненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВІДЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1809» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
