ВИШНЕВЕЦЬКІ — укр. князівський рід 14—17 ст. (у 17 ст. спо-
лонізований). Родоначальником роду вважається син вел. кн. литов. Ольгерда Дмитро-Корибут Ольгердович. Вел. кн. литов. Вітовт перевів Дмитра-Корибута з Сіверщини на Волинь та Поділля, дав у держання Вінницю і Кременець, а у власність — Збараж (див. також Вишнівець). Останнє місто успадкував його син Іван. 1434 воно перейшло як отчина до другого сина Дмитра-Корибута — Федька Несвізького (п. 1442). (Деякі автори вважають, що Федько Несвізький та Федір Корибутович — це різні особи.) Федько був подільським старостою 1432— 33, брацлавським намісником 1434— 35, кременецьким намісником 1431—35. Від нього взяли початок роди князів Порицьких, Воронецьких і Збаразьких (від останніх у 15 ст. відгалужується рід В.). Родовим гніздом В. було м. Вишнівець. Володіння В. спочатку знаходилися переважно на Волині, а з 80-х рр. 16 ст. ще й на Лівобережній Україні (Лубенщина, Роменщина та ін., переважно це були колиш. землі князів Глинських та Домонтів). У 16—17 ст. В. стали одним із найбагатших та найсильніших магнатських родів Речі Посполитої. Вони перебували в родинних стосунках з багатьма укр., білорус., польс., литов. та молдов. родами (Заславські, Лещинські, Тишковичі, Ходкевичі, Сапіги, Радзивілли, Замойські, Собеські, Тарновські, Чарторийські, Могили та ін.), відігравали значну роль в екон. та політ. житті Речі Посполитої. Серед роду В. особливо вирізняються такі його представники, як Михайло Васильович В. (п. бл. 1517) — брацлавський і він. намісник (1504—07); Дмитро Іванович Вишневецький (загинув 1563); його брат Андрій (п. 1584) — волин. каштелян (1568—72), брацлавський воєвода (1572—76), волин. воєвода (1576— 84), любецький староста (1580—84). Двоюрідним братом останніх був Михайло Олександрович В. (п. 1584) — черкас. та канів. староста (1559—80), брацлавський каштелян (1581— 84), любецький староста (1584). З волі короля Стефана Баторія по смерті Ю.Язловецького він став зверхником над Військом Запорозьким (1578—81), на чолі козац. загонів брав активну участь у Лівонській війні 1558—1583, зокрема на землях Сіверщини (1580— 81). Його син Олександр В. (п. 1594) також був черкас. та канів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИШНЕВЕЦЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
