ВИТАЧIВ, городища. Розташовані поблизу сучасного с. Витачів Обухівського р-ну Київ. обл., на правому березі р. Дніпро. Досліджені два городища (пд. й пн.). Пн. (урочище Городок) займає розрізане ярами плато, сильно деформоване зсувами. Пл. збереженої частини — бл. 80 тис. м2. Під час археол. розкопок тут відкрито оборонні споруди, житлові та госп. будівлі. Датується 10—13 ст. Ототожнюється з м. Витачів, що згадується візант. імп. Константином VII Багрянородним. Пд. городище розміщене за 1,5 км південніше села. Дитинець займав мис трикутноподібної форми, пл. — бл. 0,5 га. З напольного боку та на схилах простежено залишки посаду. Досліджено оборонні, житлові, госп. споруди та кладовище на дитинці, гончарну майстерню на посаді. Ототожнюється з м. Святополч, закладеним 1095 за наказом Святополка Iзяславича для вихідців з розгромлених половцями міст — Юр’їва, Сакова та ін. Знищене монголотатарами. Літ.: Плетнева С.А., Макарова Т.И. Южное городище у с. Витачев. «Краткие сообщения Института археологии АН СССР», 1965, вып. 104; Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. К., 1984. Н.В. Блажевич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИТАЧIВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
