ВИР, археологічна пам’ятка — давнє місто на лівому березі р. Вир (прит. Сейму, бас. Дніпра), у гирлі її прит. р. Крига. Нині тут розташов. м. Білопілля. Вперше В. згадано в Iпатіївському літописі під 1113. Місто складалося з дитинця (1,5 га), що займав високий (15—18 м) мис лівого берега р. Крига, та «окольного міста» («острога»), до якого прилягав відкритий посад (7—10 га). Згадується в літописах під 1147, 1160, 1161 у зв’язку з боротьбою проти половців та феод. усобицями на пд. землях Давньої Русі (див. Київська Русь) як центр однойменної волості між верхів’ями річок Сула та Сейм (пл. — понад 8 тис. км2), що у 12 ст. не раз переходила з рук в руки. 1159—62 — столиця уділу Iзяслава Давидовича.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
