ВИНА — один з осн. юрид. термінів у литов.-рус. праві, що вирізнявся багатозначністю, а також поліфункціональністю застосування: 1) В., як і в часи давньорус. юрид. практики, — синонім провини, злочину, гріховного діяння взагалі. Литов. статути (див. Статути Великого князівства Литовського) розрізняють В. «господарську», тобто коли злочин вчинений проти д-ви, та В. проти особи, незалежно від її соціального статусу, — проти її життя, честі, моралі, майна тощо; 2) В. у ширшому значенні — заг. назва грошового штрафу в 14—17 ст., «пеняжная». Цей вид покарання був найпоширенішим у праві Великого князівства Литовського. В. стягувалася як за цивільні, так і за карні злочини. Вона встановлювалася за порушення умов певних угод (купчих, закладних, дарчих, продажних чи дільчих листів), при складанні запорук, перенесенні терміну прибуття до суду, при постанові суд. вироку на випадок його невиконання. Частина суд. штрафу надходила до казни вел. князя. Розміри В. встановлювалися залежно від виду й характеру злочину. Дж.: Акты Литовской метрики, т. 1, вып. 2. Варшава, 1897; Статут Вялікага княства Літоускага. Мінск, 1989. Літ.: Любавский М. Литовско-Русский сейм. М., 1900. О.В. Крупка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
