ВИДОК — різновид свідків за «Руською правдою», той, хто бачив на власні очі й може підтвердити свідчення однієї зі сторін. «Руська правда» не обумовлює вимог до В. (як то зроблено у випадку з ін. різновидом свідків — послухами). Натомість визначається, яка кількість В. (один чи два) потрібна для з’ясування справи. Літ.: Словарь древнерусского языка XI—XIV вв., т. 1. М., 1987. Т.Л. Вілкул.
унійці. 1637 його повернуто правосл. митрополії. Київ. митрополит П.Могила реставрував своїм коштом Михайлівську церкву, а монастир приписав до Софійського собору. Відродження Видубицького монастиря припадає на 2-гу пол. 17 ст. Після відчуження царською владою монастирських і церк. маєтностей в Україні 1786 він став монастирем 3-го класу, у 19 ст. — 2-го, на поч. 20 ст. — чол. монастирем 1-го класу з цільовим призначенням — бути лікарняним. Тут були шк., притулок для сиріт, будинок для бідних священнослужителів. Сучасний архіт. ансамбль Видубицького монастиря сформувався на зламі 17—18 ст., коли були зведені Георгіївський собор (1696—1702), трапезна з церквою Спаса Преображення (1691—1701). Пізніше побудовані дзвіниця (1727—33), двоповерховий будинок ігумена (1770, 1896) та братський корпус (1846). Георгіївський собор є центром композиції ансамблю і одним із кращих зразків арх-ри укр. бароко, побудований на кошти відомого укр. діяча — стародубського полк. Михайла Миклашевського (див. Миклашевські). На тер. монастиря існував некрополь, де, зокрема, поховані педагог К.Ушинський, д-р медицини Є.Афанасьєв, проф. анатомії В.Бец, мистецтвознавець і колекціонер Б.Ханенко та багато ін. видатних осіб. 1921 монастир ліквідовано. У 1930-х рр. іконостаси спалено, цвинтар зруйновано. Від 1945 Видубицький монастир знаходиться
на тер. Ботанічного саду АН УРСР (від 1994 — НАН України). 1967—82 проведено реставрацію споруд (архіт. Р.Бикова). Нині монастир належить Українській православній церкві Київського патріархату. Літ.: Історія українського мистецтва, т. 3. К., 1968; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог, т. 1. К., 1986. Р.І. Бондаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИДОК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
