ВЕРИКІВСЬКИЙ Михайло Іванович (20(08).11.1896—14.06.1962) — укр. композитор, диригент, педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1944), проф. (1946). Н. в м. Кременець. Закінчив Київ. консерваторію (1923). З 1926 — диригент Київ., 1928—35 — Харків. оперних театрів. Диригував симфонічними концертами, вів пед. роботу в Київ. муз.-драм. ін-ті та Київ. консерваторії. Гол. увагу приділяв вокальній і симфонічній музиці. Значне місце у творчості В. займають істор. сюжети. Автор симфонічних тв. «Петро Конашевич-Сагайдачний», «Веснянка», «Татарська сюїта» та ін., балету «Пан Каньовський» (1931), муз. комедії «Вій» (1936), опер «Сотник» (1938), «Наймичка» (1941) та ін. П. у м. Київ. Тв.: Вибрані твори, т. 1—4. К., 1975—81. Літ.: Герасимова-Персидська Н. М.I.Вериківський. К., 1959; Шурова Н. Михайло Вериківський. К., 1972. Н.О. Герасименко.
надвірних козаків князів Любомирських у м. Шаргород. Під час масового повстання гайдамаків (див. Гайдамацький рух) на Брацлавщині 1734 обраний наказним козац. полковником. Своє військо організував за козац. взірцем. Називав себе у листах-закликах «виконавцем волі» царського уряду, прагнув єдності укр. земель у складі Рос. імперії. Його загони діяли на Брацлавщині, Волині, в межах Західної України. Повстанці захопили Жванець (нині село Кам’янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.), Кременець, Броди, деякі населені пункти поблизу Львова і Кам’янця-Подільського. Після об’єднання зусиль царських і польс.шляхетських військ того ж року повстання було придушене, а його ватажок з частиною прибічників відступив на тер. Молдови. Подальша доля В. невідома. Літ.: Лола О.П. Гайдамацький рух на Україні 20—60-х рр. XVIII ст. К., 1965; Гайдамацький рух на Україні в XVIII cт.: Збірник матеріалів. К., 1970; Смолій В.А. Формування соціальної свідомості народних мас України в ході класової боротьби (друга половина XVII—XVIII ст.). К., 1985. О.І. Гуржій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вериківський Михайло Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
