ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло Михайлович (04.03.1815—19(07). 12.1870) — священик, композитор, автор мелодії нац. гімну, хоровий диригент. Автор музики до театральних і оркестрових тв. Н. в
478 ВЕРБИЦЬКИЙ
М.М. Вербицький.
О.М. Вербицький.
с. Яворник Руський біля Перемишля (нині Пшемисль, Польща). Навч. і співав у хорі співочої шк. при кафедральному соборі в Перемишлі (1829—33), Львів. греко-катол. духовній семінарії (1833— 42, з перервами). У Львові продовжив навч. музики, опанував гру на гітарі, а згодом і сам навчав; склав посібник-хрестоматію п’єс, співав у різних хорах, диригував, розпочав писати муз. твори. З 1846 — знову в Перемишлі, де працював дрібним чиновником. Глибше зацікавився театром і створив музику для багатьох вистав («Верховинці» за Ю.Коженьовським, «Козак і охотник» за А.Коцебу, «Жовнір-чарівник» за I.Котляревським, «Гриць Мазниця» за I.Наумовичем, «Проциха» за Ю.Желехівським та ін.). Склавши екстерном іспит у духовній семінарії (1850), висвячений на священика і служив парохом у селах Перемишльської греко-катол. єпархії. З 1864 зав’язав тісну співпрацю з Рус. нар. театром у Львові, для якого створив чимало муз. сценічних композицій, зокрема до вистави «Підгоряни» I.Гушалевича. Музика до хору «Ще не вмерло Запорожжя» з вистави «Запорожці» К.Гейнча стала з 15 січ. 1992 мелодією Держ. гімну України. Автор хорів «Заповіт» на слова Т.Шевченка, «Поклін» («Гей на горі») на слова Ю.Федьковича, «Мир вам, браття» і «До зорі» на слова I.Гушалевича, «На погибель» (тост до Русі) на слова I.Стебельського, «Сиві очі», «Сльоза», «Прощання», «Піснь прощальна» на слова М.Шашкевича та ін., церк. композицій (переважно до різних частин літургії Іоанна Златоуста, а також «Ангел вопияше», «Христос воскрес», «Отче наш»), солоспівів, інструментальних та оркестрових тв. — увертюр (названих В. симфоніями). Автор кількох статей: «О пінію музикальном» (1863), рецензії на Службу Божу греко-катол. священика П.Бажанського (1865), «О твореніях музикальних, церковних і мирських на нашей Русі» (1870). П. у с. Млини поблизу Перемишля. Літ.: Людкевич С. Михайло Вербицький. «Життя і мистецтво», 1920, ч. 4—5; Кудрик Б. Михайло Вербицький. «Богословія», 1937, т. 15, кн. 4; Михайло Вербицький і відродження української музичної культури в Галичині. Дрогобич, 1992; Лисько З. Піоне-
ри музичного життя в Галичині. НьюЙорк—Львів, 1994; Кияновська Л. Релігійна творчість Михайла Вербицького. В кн.: Musica Galiciana, t. 1. Rzeczуw, 1997; Максим’юк С. «Ще не вмерла Україна» у звукозаписах. «Українська музична газета», 1997, ч. 3; Загайкевич М. Михайло Вербицький. Сторінки життя і творчості. Львів, 1998. Ю.П. Ясіновський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вербицький Михайло Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
