ВЕЛИКА БРИТАНІЯ (Great Britаin), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії — д-ва, розташов. на пн. зх. Європи на о-ві Велика Британія, пн.-сх. ч. о-ва Ірландія і на прилеглих о-вах. Включає 4 істор.-географічні області: Англія, Уельс, Шотландія і Пн. Ірландія. Пл. — 244,862 тис. км2. Нас. 58,5 млн осіб: англійці, шотландці, валлійці, ірландці, вихідці з країн Азії, Африки, Карибського бас. Більшість нас. належить до англіканської церкви, також є католики, пресвітеріани, мусульмани. Столиця — м. Лондон. В. Б. — парламентарна монархія. Глава д-ви — король (королева), однак фактично повноваження короля майже повністю належать кабінетові міністрів. Палата громад обирається на 5 років; з 1998 скасовано успадкування місць у палаті лордів. Від 1952 королева В. Б. — Єлизавета II. Назва «Британія» уперше зустрічається в Юлія Цезаря (55 р. до н. е.), 410 припинилося володарювання Рим. імперії в Британії. В серед. 5 ст. Британію завоювали англосаксонські племена. У 7 ст. виникли ранньофеод. королівства: Кент, Уессекс, Суссекс, Ессекс, Нортумбрія, Мерсія. З 8 ст. починаються завойовницькі походи вікінгів на брит. о-ви. 1066 після битви при Гастінгсі нормани встановили свою владу над тер. Британії. У 12 ст. виникають нові центри ремесла, розвивається торгівля з
Фландрією (істор. область в Зх. Європі). 1265 уперше у світі створено парламент. Після столітньої (1337—1453) війни з Францією Британія втрачає володіння в Європі. 1455—85 тривала династична війна за владу Алої та Білої троянд — династій Ланкастерів і Йорків. За часів династії Тюдорів (1485—1603) склався англ. абсолютизм. Демократ. традиції відновила бурж. революція 1640—60. Союз земельної та фінансової аристократії сприяв 1689 встановленню парламентарної монархії. У 18 ст. після пром. революції у В. Б. бурхливо розвивається промсть. 19 ст. — час розквіту Брит. імперії. Після Першої світової війни фундамент Брит. імперії похитнувся, після Другої світової війни вона розпалася, хоча й досі В. Б. очолює Співдружність націй (до 1947 Брит. Співдружність націй), яка об’єднує бл. 60 незалежних д-в. Від 1945 В. Б. — чл. ООН, від 1949 — чл. НАТО. 1952 оволоділа ядерною зброєю. Від 1973 — чл. Європейського співтовариства (від лют. 1992 — Європейський союз). В. Б. належить до «великої вісімки» провідних індустріальних країн світу. В. Б. — один з найважливіших партнерів України в Європі. Дипломатичні відносини України з В. Б. встановлені 10 січ. 1992. У В. Б. існує українська діаспора. Масова імміграція припала на час після II світ. війни. З 1992 веде радіомовлення «Українська служба Бі-Бі-Сі». Літ.: Горбик В.О. Британія: Суперечності і проблеми. К., 1980; Зверева Г.И. История Шотландии. М., 1987; Матвеев В.А. Британия: Вчера и сегодня. М., 1989; Покальчук Ю. Українці у Великій Британії. Львів, 1999; Кучменко Е.М. Ірландія і Ольстерська криза. К., 2000. А.Ю. Мартинов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЕЛИКА БРИТАНІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
