ВАСИЛІВ, археологічна пам’ятка — 1) давньорус. місто на березі Дністра, залишки якого розташов. біля сучасного с. Василів Заставнівського р-ну Чернів. обл. В. згадується в Галицько-Волинському літописі у розповіді про події 1230, коли кн. Данило Галицький, переслідуючи ворогів, переправився через р. Дністер біля цього міста. Розташов. у прикордонній зі Степом зоні, В. відігравав значну роль в обороні пд. рубежів Галицько-Волинського князівства та в міжнар. торгівлі. Як і ін. міста, складався з двох осн. частин — дитинця (урочище Замчище, 1,4 га) та посаду, навколо яких знайдено кілька приміськ. селищ. Під час розкопок виявлено численні археол. пам’ятки, а також залишки дерев’яної церкви та білокам’яного тринефного храму. В останньому, крім кам’яних саркофагів, були виявлені кістниці (приміщення, де специфічно зберігаються скелети людей), не характерні для більшості регіонів Русі. Літ.: Томенчук Б.П. Исследование летописного Василева. «Археологические открытия 1977», 1978; Давньоруська Буковина (Х — перша половина XIV ст.). К., 1982. Б.О. Тимощук, О.П. Моця.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВАСИЛІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
