ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1768 — міжнар.-правовий акт, укладений 6 берез. (24 лют.) між Російською імперією і Річчю Посполитою. Був результатом низки заходів царського уряду, спрямованих (під приводом захисту прав правосл. нас. королівства) на втягнення Польщі до орбіти своїх зовн.-політ. інтересів. Обидві сторони зобов’язувалися гарантувати цілісність територіальних володінь; сприяти розвиткові торгівлі. Росія підтверджувала недоторканність існуючого політ. устрою Речі Посполитої; порядок зайняття королів. престолу; рівність громадян перед законом; визнавала катол. релігію в межах Речі Посполитої за панівну (перехід із неї в ін. віросповідання проголошувався на тер. Речі Посполитої кримінальним злочином, а королем д-ви міг бути обраний лише католик). Договір разом з тим передбачав вільне сповідування православ’я в межах Речі Посполитої; повернення правосл. церкві та реліг.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1768» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
