БУЦЕНКО Панас Іванович (30. 01.1889—21.03.1965) — рад. держ. і парт. діяч. Н. в с. Таранівка (нині село Зміївського р-ну Харків. обл.). З 1909 чл. РСДРП(б). Деякий час (1917) примикав до укр. соціал-демократів. Учасник Таганрозької парт. наради (квіт. 1918). На I з’їзді КП(б)У обраний чл. ЦК, в 1918 — на підпільній роботі в Харків. губ. Делегат III з’їзду КП(б)У (берез. 1919). У лип. 1919 обраний чл. Зафронтового бюро ЦК КП(б)У, яке керувало повстанською боротьбою проти денікінців (див. Денікіна режим в Україні 1919—1920). 1920—23 — на керівній рад. роботі на Полтавщині та Поділлі, 1923—29 — секретар ВУЦВК. З 1929 — на рад. роботі в РСФРР. Од 1955 — персональний пенсіонер. П. у м. Москва. Тв.: У дні Першого з’їзду більшовиків України. В кн.: Спогади про Перший з’їзд КП(б)У. К., 1958. Літ.: Історія Української РСР, т. 5. К., 1977. Первый съезд Коммунистической партии (большевиков) Украины. 5—18 июля 1918 года: Протоколы. К., 1988. І.В. Хміль.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Буценко Панас Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»