БУРМИСТЕР (нім. Bьrgemeister) — в Україні 14—18 ст. посадова особа в міськ. самоврядуванні, яке ґрунтувалося на магдебурзькому праві. Б., за «Саксонським вейхбільдом», називався голова станового самоврядування. Бурмистери (від 2 до 12) обиралися виборними ратманами. В Україні терміни повноважень Б., процедура його обрання і компетенція влади визначалися спец. привілеями, що надавалися містам, а також залежали від конкретно-істор. і соціально-політ. обставин. В укр. містах мало місце змішування функцій війтівсько-лавницького (див. Лавники) суду і ради: самоврядування очолював голова суду з карних справ — війт, що суперечило саксонській традиції. В окремих містах точилася гостра боротьба за владу між радою на чолі з Б. та війтами-феодалами. Літ.: Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII—XVIII ст. К., 1959; Сас П.М. Феодальные города Украины в конце XV — 60-х годах XVI в. К., 1989. П.М. Сас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУРМИСТЕР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
