БУНІН Іван Олексійович (22(10). 10.1870—08.11.1953) — рос. письменник. Н. в м. Воронеж (нині місто в РФ). Перший поетичний твір надрукував 1887. У ранній поезії і прозі змальовував природу сільс. Росії (поетична зб. «Під відкритим небом», оповідання «Танька», «На хуторі»). Почесний акад. Петерб. АН (1909). На поч. 90-х рр. 19 ст. жив і працював у Полтаві, Харкові, відвідував Київ, Черкаси, Чигирин, Миргород. Враженнями від перебування в Україні сповнені оповідання «Лірник Родіон», «Ліка». Підтримував стосунки з М.Коцюбинським та В.М.Гнатюком. У спогадах про ті часи Б. зазначав: «Для мене відкрилася краса природи, глибокий зв’язок художніх створінь з батьківщиною їхніх творців, захопливість вивчення народу й поезія свободи й волі у “мандрівному житті…”». У передреволюц. роки значно розширив тематичну спрямованість прози, відображав зрушення у сусп.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бунін Іван Олексійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
