БУДЖАК (турец. — куток) — істор. назва пд. ч. Бессарабії. У 16—18 ст. ці землі населяли татари-ногайці (див. Білгородська орда). Після того, як вони покинули їх, тут поселилися колоністи, переважно болгари й гагаузи, а також молдовани, українці, росіяни. За умовами Бухарестського мирного договору 1812 до Російської імперії відійшла вся Бессарабія з фортецями Бендери (нині місто в Молдові), Акерман (нині м. Білгород-Дністровський), Кілія, Ізмаїл. У 19 ст. на буджацьких землях містилися Акерманський і Бендерський повіти Бессарабської губернії. В.В. Станіславський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУДЖАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
