БРОДСЬКИЙ Олександр Ілліч (19(07).06.1895—21.08.1969) — учений в галузі фізичної хімії. Акад. АН УРСР (1939), чл.-кор. АН СРСР (1943). Герой Соц. Праці (1969). Н. в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). Закінчив Моск. ун-т (1922). Від 1939 очолював Ін-т фізичної хімії АН УРСР. Праці Б. присвячені електрохімії та термодинаміці розчинів. Б. досліджував електродні потенціали, оптичні й ін. якості розчинів, вплив розчинника на хімічну рівновагу. Вивчав механізм хімічних реакцій, а також побудову і перетворення вільних радикалів. Уперше в СРСР (1934) добув важку воду. Розробив заг. теорію розділення ізотопів і методи їх аналізу; досліджував обмінні реакції кисню, азоту, водню та ін. Автор підручника з фізичної хімії для вищої шк. та низки монографій, серед яких «Химия изотопов» (1952) — перша монографія у світ. науці в цій галузі. Серед ін. праць: «Исследования по термодинамике и электрохимии растворов» (1930), «Современная теория электролитов» (1934) та ін. П. у м. Київ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бродський Олександр Ілліч» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
