БРАТСЬКІ ШКОЛИ — навч. заклади в Україні та Білорусі кін. 16—17 ст., які організовувалися і утримувалися правосл. братствами. Мета шкіл — давати таку освіту, яка б ґрунтувалася на власних культ. традиціях і водночас не відрізнялася від польс. і зх.європ. шкіл. У програму найбільших з них (Віленська, Львів., Луцька, Київ.) входило вивчення курсу «семи вільних наук» — граматики церковнослов’ян., грец., а згодом і лат. мов, діалектики, риторики, арифметики, геометрії, астрономії, музики. В основі їхньої діяльності лежав статут Львівської братської школи «Порядок шкільний» (1586). У ньому викладена методика навчання і виховання, обов’язки учителя та учнів. Луцька братська школа мала, зокрема, статут «Права школи греко-латино-словенської артикули» (1624). Судячи зі статутів, Б.ш. існували на засадах загальнодоступності, принципу рівності всіх учнів, незалежно від походження та заможності. Ставлення вчителя до учня залежало лише від успіхів останнього. У школах навчалися як діти заможних міщан, так і бідні та сироти, про яких дбало братство. Плату за навчання вносили відповідно до статків, сироти і убогі навчалися за рахунок братства. Батьки визначали й коло предметів, які мали вивчати їхні діти. У вихованні й навчанні дітей важливу роль відігравав учитель, який повинен був відзначатися високими моральними якостями. Навколо Б.ш. гуртувалися письменники, видавці, редактори, які одночасно були й учителями. Вони укладали та видавали підручники, були авторами полемічних творів, віршів. Це С.Зизаній і Л.Зизаній, П.Беринда, І.Борецький, Г.Дорофієвич, М.Смотрицький, З.Копистенський, К.Сакович. (Діяльність багатьох із них пов’язана також з Б.ш. Біло-
русі.) Переважна більшість Б.ш. діяла в Галичині, Підляшші, на Волині, а також Подніпров’ї. Культ.освіт. рівень їх залежав від можливостей братства та наявності освічених учителів. В результаті об’єднання Київ. братської шк. з Лаврською, заснованою П.Могилою, виник вищий учбовий заклад — Києво-Могилянський колегіум (від 1701 — Київська академія; див. Києво-Могилянська академія). Літ.: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 2. М., 1865; Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов, т. 1. К., 1898; Медынский Е.Н. Братские школы Украины и Белоруссии в XVI—XVII вв. и их роль в воссоединении Украины с Россией. М., 1954; Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI—XVII ст. К., 1966; Дзюба Е.Н. Просвещение на Украине (вторая половина XVI — первая половина XVII вв.). К., 1987; Пам’ятки братських шкіл на Україні (кінець XVI — початок XVII ст.): Тексти і дослідження. К., 1988. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БРАТСЬКІ ШКОЛИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
