БОНКАЛО (Bonkalо) Шандор (Олександр; псевд. — О.Рахівський; 22.01.1880—03.02.1959) — славіст, літературознавець, етнограф та історик Закарпаття, перекладач, педагог. Н. в м. Рахів у сім’ї вчителя. Початкову шк. закінчив у Рахові, г-зію і духовну семінарію — в Ужгороді. Вивчав слов’ян. філологію в Будапештському, Лейпцизькому та Петерб. ун-тах у видатних учених О.Аштота, О.Шахматова та Я.Бодуена-де-Куртене. 1914 отримав премію Петерб. АН за дослідження рос.-угор. зв’язків. До 1917 викладав у мадярських г-зіях Сегеда, Дьйондьйоша і Залаегерсега. З 1919 — проф. новоствореної (єдиної в Угорщині) каф-ри укр. та рос. мов і літ. Будапештського ун-ту. Підготував діалектну читанку для укр. шкіл. Досліджував діалектологію, етнографію, культурологію Закарпатської України, історію рос., укр. та закарп. літератур. 1924 каф-ру було ліквідовано урядом М.Горті, і Б. пішов у відставку. Коли ж каф-ра була відновлена — очолював її до 1948. Писав переважно угор. мовою, а також «язичієм» («Из околицы Вышной Тисы», 1906), укр. («Виїмки із угорськоруського письменства XVII— XVIII вв.», 1919) та нім. («Die ungarlдndischen Ruthenen», «Beitrage zur ukrainischen Ruthenen», 1921) мовами. Від 1945 до своєї другої відставки 1948 керував відновленою каф-рою рус. студій. Переклав угор. мовою «Анну Кареніну» Л.Толстого (1928), окремі вірші О.Духновича та Ю.Боршош-Кум’ятського (1934). Автор статей про угор. пер. поезій Т.Шевченка та про ювілей І.Котляревського (1939). П. у м. Будапешт (Угорщина). Тв.: A szlаvok. A szlаv nеpek еs a szlаv kеrdеs ismertetеse. 1915; Az orosz irodalom tцrtеnete, k. 1—2. Вudaрest, 1926; A kаrpаtaljai rutеn irodalomеs muvelodеse. Pеcs, 1934; Шевченко в угорській мові. В кн.: Шевченко Т.Г. Повне видання творів, т. 15. Варшава—Львів, 1938 (Передр.: Sevcsenko magyarul. В кн.: Kаrpаte Jgaz Szо. Uzshorod, 1998. Mаrc. 17. 6 old.; A Rutеnek (Ruszinok)). Літ.: Недзельский Е. Очерк карпаторусской литературы. Ужгород, 1932; Словник історичного життя закарпатських українців. «Дукля», 1969, № 2;
Радо Д. Угорсько-українські літературні зв’язки. В кн.: Міцніє братня співдружність. К., 1970; Иглои Э. Древняя русская литература в Венгрии. В кн.: Взаємовплив слов’янських мов і літератур. К., 1972; Кобаль Й. Русини Закарпаття очима угорських науковців. «Закарпатська правда», 1991, 11 груд.; Мишанич О. Карпати нас не розлучать. Ужгород, 1993; Патиря В. Закарпатці у діаспорі. Ужгород, 1997. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бонкало Шандор» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
