«БОЛЬШАЯ СОВЕТСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ» («БСЭ») — універсальна енциклопедія, видавалася в СРСР вид-вом «Советская энциклопедия». Одна з найґрунтовніших сучасних енциклопедій. Вийшло 3 вид. «БСЭ», кожне з яких створювалося заново. Рішення про видання «БСЭ» було ухвалено Президією ЦВК СРСР 1925. Перше вид. вийшло 1926—47. Складалося з 66 т.: 65 основних і 1 додатковий — «СССР». Один із засн. і гол. ред. — акад. АН СРСР О.Шмідт. Обсяг — 4,4 тис. авторських арк., що вмістили 65 тис. статей. Тираж — 50— 80 тис. прим. Друге вид. «БСЭ» вийшло 1950— 58. Складалося з 51-го т., в т. ч. 1 додатковий і 1 — «СССР». Гол. редактори: акад. АН СРСР С.Вавілов і з 1957 — акад. АН СРСР Б.Введенський. Обсяг — 4,9 тис. авторських арк., 96 тис. статей. Тираж — 250—300 тис. прим. Третє вид. «БСЭ» вийшло 1969—78. Складалося з 30 т. Гол. ред. — акад. АН СРСР О.Прохоров. Обсяг — 3,5 тис. авторських арк., бл. 100 тис. статей. Тираж — 630 тис. примірників. Літ.: Шмушкис Ю.Э. Советские энциклопедии. М., 1975. Л.О. Гаврилюк.
«БОЛЬШАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ» («БЭ») — словник загальнодоступних відомостей з усіх га-
336 БОЛЬШОМУ
М.З. Бондаренко.
лузей знань. Друкувався 1900—09 відомим дореволюц. вид-вом «Просвещение». Опубл. 22 т., які вийшли окремими випусками (кожен том складався з 20 вип.). Редактором усіх томів був С.Южаков, а 2—5 т. також історик П.Мілюков. Основу вид. «БЭ» становили статті енциклопедичного словника Г.Ю.Мейєра, доповнені новими матеріалами з істор. розвитку Російської імперії. Всі статті та замітки, на відміну від попередніх енциклопедій, супроводжувалися бібліографією. Характерною рисою цього вид. є відсутність підписів під статтями та замітками. 1908—09 видано 2 додаткових томи, де вміщені біографічні відомості про діячів революц. руху Росії та короткі дані про періодичні вид. цих років. Авторами статей «БЭ» були видатні діячі науки та к-ри Росії і України. Серед них — М.Антонович, Б.Грінченко, В.Кордт та ін. Літ.: Кауфман И.М. Русские энциклопедии, вып. 1. М., 1960. О.Д. Кузьминська.
лася на дерев’яних підставках. Снарядами найчастіше були кам’яні ядра. Лише для Б. малих розмірів ядра виливали зі свинцю. Поступово Б. витіснили (в 19 ст.) більш модифіковані гармати та гаубиці. В Рос. д-ві у Петра I існувала спеціально створена бомбардирська рота — артилер. частина його «потішних» військ. У Франції за Людовика XIV (1636— 1715) почали будувати двомачтові мілкосидячі бомбардирські кораблі для обстрілу фортець з моря; 2) двомачтове торг. судно на Середземному морі. О.І. Гуржій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОЛЬШАЯ СОВЕТСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
