БОКОВО-АНТРАЦИТ — назва до 1962 м. Антрацит. БОКОРАШІ (від староукр. бокор, бокора — «пліт», запозиченого з угор., можливо, через румун.) — назва гуцульських плотогонів, які сплавляли деревину гірськими карпатськими річками, зокрема Тереблею (прит. Тиси, бас. Дунаю). Сплав припинено 1954 у зв’язку з буд-вом ТереблеРіцької ГЕС. Д.С. Вирський.
жанрових картин, пейзажів і портретів. Найвідоміші тв.: «Полонина Рівна» (1946), «Бокораші» (1946—47), «Великий верх» (1951), «Ужгородський замок», «Озеро Балцашул» (обидва — 1955), «Зустріч на полонині» (1957), «Село Жорнава» (1960), «Синевирські полонини» (1967), «Невичанський замок» (1970). Тв., крім України, експонуються в музеях і картинних галереях Будапешта, Відня, Праги, Москви та ін. Б. — один з організаторів першої на Закарпатській Україні Ужгородської худож. шк. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани». П. у м. Ужгород.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОКОВО-АНТРАЦИТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
